Відділ освіти та спорту Єланецької селищної ради

Історія освіти Єланеччини

Перші архівні відомості про відділ освіти збереглися в документах райвно за квітень 1945 року, (квітень 1945 – 20.09.1945). Інспекторами працювали: Сташко Феодосія Лаврентіївна та Мілейко Митрофан Степанович. При відділі освіти функціонував методичний кабінет у складі однієї особи – завідуючої Гуглі Галини Семенівни.

Найбільшою школою в районі була на той час і залишається сьогодні Єланецька середня школа, яку відкрито в 1937 році. До цього часу функціонувала семирічна школа (з 1927 року). З 1937 року по 1980 рік другою рідною домівкою для єланецьких дітей була так звана стара будівля школи. З її стін у велике життя пішли випускники - гордість не тільки Миколаївщини, а й України. Це батьки космонавта, начальника Центру підготовки космонавтів до польоту, Героя Росії Юрія Гідзенка, народна артистка Росії Людмила Сєнчина, Заслужений юрист України Валерій Цвігун, поетеса Лілія Золотоноша, декілька кандидатів наук, Заслужений працівник культури України Олена Москаленко-Висоцька.

Історія освіти району зазнавала різноманітних організаційних змін та впливів відповідно до конкретно-історичних реалій. Втім, незмінним завжди залишалось головне завдання — вчити дітей, вчити дорослих.

40 - і роки…Час був тяжкий. Закінчувалася друга світова війна, район, як і вся багатонаціональна країна, підіймається з руїн, відбудовується. Незважаючи на голод та нестатки, навчанню та вихованню дітей надавалося велике значення. На той час у районі діяло 39 шкіл та Велідарівський дитячий будинок. Значна увага відділом народної освіти Єланецького району приділяється поліпшенню матеріальної бази шкіл та дитячого будинку, зміцненню кадрового складу, трудовій дисципліні шкільних працівників. Особливо дбали про створення належних умов проживання, харчування та вихованню утриманців дитячого будинку (його директорами у свій час були: Присяжнюк В.В.,

Косяченко О.Ф., Кривов А.Г., Журило К.І.).

Районний відділ народної освіти з 20.09.1945 по 21.12.1946 рр. очолював Я.М.Бондар.

Потім 9 років завідуючим райвно був Плоткін А.С. ( з 21.12.1946 по 12.08.1955рр.).

В цей період освіта району і профспілки працюють над виконанням Закону « Про загальне обов’язкове навчання», тобто охоплення навчанням всіх дітей шкільного віку і дорослих. З цією метою організовано роботу вечірніх шкіл, призначено позаштатних інспекторів по ліквідації неписьменності та малописьменності.

В кінці 40-х років ХХ ст. в селищі Єланець було створено піонерський клуб, який був праобразом районного Будинку піонерів. В 1948 році його очолив Пузик О.В., художнім керівником був Антонов Г.Є., керівником гуртків Мірошніченко Л.Є.

В той час гостро стояло питання освітнього рівня педагогічних працівників. Багато вчителів, не маючи педагогічної освіти, навчалися заочно у вищих навчальних закладах. У 1947-1948 р. р. таких вчителів було 63. Із числа кращих вчителів – предметників району, з метою надання консультацій з певних предметів для недосвідчених вчителів створюються консультаційні пункти.

У 1949-50 рр. у районі функціонувало 2 середні, 14 семирічних і 22 початкових школи, у яких навчалося 4265 учнів. При кожній школі створювалися первинні профспілкові організації. Районний відділ народної освіти та профспілки опікуються вчителями, які щойно повернулися з війни, облаштуванням їх житла, забезпеченням харчовими пайками, та паливом.

З метою налагодження методичної роботи в районі були створені кущові методичні об’єднання вчителів 1-4 класів та районні предметні комісії, проводилися серпнева та січнева педагогічні конференції.

50 – ті роки …Вчителі активно включаються у підготовку до виборів Верховної Ради СРСР. Працюють агітаторами, головами та членами виборних комісій. Проводиться лекційна пропаганда, організація оглядів художньої самодіяльності, робота над поліпшенням кадрового складу, організація соціалістичного змагання невдовзі доповнює вже існуючі напрями роботи профспілки. Організовується робота на шкільних навчально-дослідних ділянках, створюються краєзнавчі гуртки та музеї. З 1951 року для належного контролю за роботою педагогічних колективів призначалися позаштатні інспектори з числа кращих директорів шкіл та профспілкових лідерів.

У 1959 році в Україні проходив республіканський з’їзд учителів.

Від нашого району делегатом з’їзду була Ісакова М.Ф.- директор Куйбишевської середньої школи.

Посланцями району на вчительських з’їздах у різні роки у м. Києві були: Балута В.І., організатор позакласної та позашкільної роботи Калинівської СШ (1987рік), Фоміна Г.Я., вчитель зарубіжної літератури Єланецької ЗОШ І-Ш ст. (2001рік)

60- ті роки…Роки відлиги, нового творчого підйому. В роботі освітянської галузі визначилися такі пріоритетні напрямки: організація соцзмагання, підвищення загальної політехнічної освіти, оздоровлення членів профспілки та їх дітей, спортивна і культмасова робота.

Під керівництвом Верби О.В. працює вечірня робітнича школа, в якій після основної роботи можна було отримати повну середню освіту.

З 02.08.1962 року утворено Єланецьку заочну школу, її директором був Браїло П.М.

1963- 1965р.р. видалися важкими, адже у грудні 1962 року рішенням Верховної Ради було укрупнено сільські райони республіки. 3 квітня 1963 року по січень 1965 року за територіально-адміністративним поділом Єланець відносився до Новоодеського району, відповідно і освіта також.

На початку 1965 року, у зв’язку з черговою адміністративною реформою, районний відділ народної освіти та районна профспілкова організація відновили свою роботу у складі Єланецького району.

З жовтня 1965 р. відновлює роботу методична структура відділу народної освіти – районний педагогічний кабінет, спочатку на громадських засадах, і очолювала його інспектор Коркач Людмила Василівна, яка організовувала педагогічні виставки, роботу школи передового педагогічного досвіду, налагоджувала методичну роботу у школах. При педкабінеті працювали громадські методисти з числа досвідчених вчителів.

Це був період становлення таких учителів, як: Нежива Т.Р., Фішкова А.А., Біла Г.О., Маркешина В.З., Троценко Л.І., Стоянов І.І., Стоянова К.І., Жижирун Т.Я., Літвінов І.І., Титова В.Г., Рудінська Л.Ф., Гражевський А.І., Остапова М.П., Лень В.А., Коваленко С.М., Рибаченко М.С, Гордієнко В.І. та ін.

В цей період, крім педагогічних турбот на плечі відділу народної освіти лягає турбота про забезпечення вчителів городами, посівним матеріалом, хлібом, транспортом іншими товарами та послугами. Здійснюються заходи, спрямовані на покращення матеріально-побутових умов учителів, виділення палива, використання кредитів на індивідуальне будівництво житла та розвиток індивідуального тваринництва, покращення харчування в школах.

До 1960 років більшість шкіл були розташовані в пристосованих приміщеннях, тому першочерговим завданням влади району і зокрема відділу народної освіти було будівництво нових шкіл. На радість школярам та їх батькам відкриваються новозбудовані школи: Великосербулівська СШ (1967р.), Востоківська восьмирічна (нині Малоукраїнська ЗОШ 1968р.), Новоолександрівська восьмирічна (1968 р.), Возсіятська СШ (1969), Ольгопольська 8 – річна (1969р.), Братолюбівська 8-річна (1970р. ) та відкриття пришкільних інтернатів при Єланецькій СШ, Нововасилівській СШ, Возсіятській СШ, Великосербулівській СШ.

70 – 80 ті роки… Цей період можна назвати періодом нестримного розвитку початкової та середньої освіти, зміцнення освітянської галузі. В районі продовжується будівництво нових шкіл. Здають в експлуатацію: Братолюбівську восьмирічну

(1970р.), Нововолодимирівську 8 – річну (1970), Нововасилівську восьмирічну (1970р.), Малодворянську 8-річна(1970), Ясногородську 8-річну(1973р.), Калинівську СШ(1975р.), Єланецьку СШ(1980р.), Куйбишевську СШ(1987р.), Кам’янську, Новомиколаївську початкові школи (1984р.), Крутоярську і Велідарівську початкові школи (1985р.), Маложенівську восьмирічну школу (1989р.).До 1989 року в кожному селі будуються дитячі садочки.

З 1987 року і по теперішній час Братолюбівську ЗОШ І – ІІ ступенів очолює Богданцева Любов Микитівна, завдяки якій маленька сільська школа продовжує жити, залишаючись єдиним осередком і освіти, і культури, і медицини в селі.

У приміщенні школи ефективно функціонують: фельдшерсько – акушерський пункт та дошкільний навчальний заклад «Сонечко». Сьогодні це називають соціокультурним освітнім кластером, який дає можливість зберегти малокомплектні сільські навчальні заклади, підвищити якість освітніх послуг, забезпечити на практиці принцип наступності, забезпечивши економічний ефект.

У 1980 році було відкрито нове приміщення Єланецької середньої школи. Дорогу в існування закладу відкрила тодішній директор школи Чугута Раїса Федорівна на урочистій лінійці 30 серпня. До 2005 року вона очолювала педагогічний колектив.

У вересні 1987 року учні сіли за парти новозбудованої Куйбишевської середньої школи, будівництво якої три роки лежало на плечах мудрого, досвідченого, небайдужого до вчительської справи директора цієї школи Кривової Зінаїди Іванівни. З 1979 по 1999 роки під керівництвом Кривової З.І. колектив Куйбишевської середньої школи наполегливо працював, досягаючи успіхів.

Широкого розмаху набирає робота районного будинку піонерів, де працює більше 30 різноманітних гуртків. Районний Будинок піонерів очолив Шуткін М.Л.. Він зумів налагодити цікаву і змістовну роботу піонерів, організовував піонерські зльоти, поїздки до Криму, походи по місцях трудової і бойової слави, налагодив дружбу школярів з воїнами льотної військової частини с.Мартинівка Вознесенського району. На всю область Єланецький район прославився організацією багатоденних туристичних змагань у знаменитому парку Лорера (с. Водяно – Лорино). В цей період з’являється нова форма виховання – табори праці і відпочинку, в яких учні 9 класів вдень працювали на полях колгоспу, а в післяобідній час та ввечері відпочивали, розважалися, змагалися в ерудиції та піснях. Було весело і корисно. За зароблені кошти організовувалися поїздки в усі куточки нашої держави (тоді СРСР) –це був і Ленінград, і Москва, і Мінськ, і Сталінград, і Брест, і Карпати, і Сочі, тощо.

В цей період головне завдання - закріплення молоді на селі. Кращі вчителі їдуть на село, а щоб їх утримати профспілка спільно з керівництвом районного відділу народної освіти та тісній співпраці з головами колгоспів, домагаються будівництва і видачу квартир для молодих вчителів. Таким чином, була збудована ціла вулиця для вчителів села Калинівки, яка до сьогодні носить назву «Шкільна». Такі квартири були побудовані і видані вчителям в с.Ясногородка, с.Малодворянка, с.Нововолодимирівка,с.Нововасилівка,

будинки в селах Маложенівка, Возсіятське, Великосербулівка та Малоукраїнка. Все це відбулося завдяки неймовірним зусиллям завідуючого районним відділом народної освіти Стоянова Івана Івановича (1969 - 1977 р. р.) та голови районної профспілки Гарбуз Віри Пилипівни, жінки дуже скромної по відношенню до себе і дуже вимогливої до проблем простого вчителя. Всім своїм єством вона намагалася відкрити сільському вчителю світ, навчити бути красивими в буденному, інтелігентними в повсякденному.

З 1977 Іван Іванович Стоянов очолює районну профспілкову організацію.

Будучи людиною доброї душі, високої моралі, прикладом чесності і порядності, пройшовши шлях від учителя до завідуючого райвно, він постійно дбав про вчителів, техпрацівників, кочегарів. «Вибивав» для них вугілля, квартири, будинки, путівки. Вчителі знають його як умілого дипломата, обміркованого організатора. Ті, хто пам’ятають цю щиру, добросердну людину, вірну своїм принципам, згадують його завжди з посмішкою на вустах. В тандемі із завідуючою райвно Калашніковою Лідією Федорівною (1977- 1986) вони організовували екскурсії для вчителів, будували і реорганізовували котельні, працювали над створенням кабінетної системи, використанням технічних засобів навчання на уроках та в позаурочній діяльності, велику увагу приділяли самоосвітній роботі вчителя, зміцненню матеріальної бази шкіл, впровадженню і створенню власного педагогічного досвіду, організовували семінари для директорів і завучів. Головним гаслом того часу був вислів : «Вчити всіх і вчити добре».

За високі показники в роботі в 1983-84 р. р. районний відділ народної освіти був нагороджений перехідним Червоним прапором Міністерства освіти України. «Було важко і в той же час радісно, тому що робили улюблену справу» - згадує Лідія Федорівна Калашнікова. Будучи завідуючою, вона постійно піклувалася про вчителя, вселяла в нього впевненість у власні сили, бажання творити. Ті, хто працював з Лідією Федорівною, говорять про неї як людину творчу, високопрофесійну, мудру, інтелігентну. Вона сміливо на всіх рівнях відстоювала учителя, створювала умови для професійного зростання.

Значна увага надавалася трудовому навчанню і вихованню, професійній орієнтації школярів на сільськогосподарські професії; закріпленню молоді на селі. З цією метою з 10.10.1978р. створено міжшкільний навчально-виробничий комбінат, його першим директором був Стоянов І.І.. Це питання було настільки важливим, що з 01.03.1979 р. при районному відділі народної освіти було введено посаду інспектора по трудовому навчанню, вихованню та професійній орієнтації учнів ( Демідова М.Д.). У кожній школі працювали літні табори праці та відпочинку, зав’язуються дружні стосунки між бригадами Єланеччини та Старомінського району Краснодарського краю, відбувається обмін делегаціями між ними.

Районним відділом народної освіти ініціюється відкриття музеїв: «Історія школи», краєзнавчі та музеї Бойової і Трудової слави, де належне почесне місце відводиться кращим вчителям, ветеранам праці та Великої Вітчизняної війни. Такі музеї були створені в Нововолодимирівській, Нововасилівській, Єланецькій, Калинівській, Маложенівській, Возсіятській, Водяно – Лоринській школах .В різні часи ініціаторами та творцями цих музеїв були: Чайка – Мітла К.І.(Нововолодимирівська ЗОШ), Якимець Г.М.(Возсіятська ЗОШ),Чугута Р.Ф, Кравчук В.Я, .Нагорна Н.Д., Мартишко К.І., Блайда Л.В.(Єланецька ЗОШ), Мілєйко О.О., Кулик Ф.С., Балута В.І.(Калинівська ЗОШ), Євстратенко З.П., Білей Л.М.(Маложенівська ЗОШ), Данілова Т.І., Лупенко К.В.,Лупенко Г.В.(Водяно –Лоринська ЗОШ), Шапошнік М.П, Супонєва Ю.В., Атамась В.С. (Нововасилівська ЗОШ).

У 2005 році музей «Історія школи» Єланецької ЗОШ І-ІІІст. отримав почесне високе звання «Зразковий музей»(директор школи Чугута Р.Ф., керівник музею Травянко О.В.)

90 – ті роки… Останньою шкільною новобудовою стала Новоолександрівська середня школа. Вона була збудована за кошти радгоспу імені газети «Правда»(керівник Забродський М.О.).

Щоб діти змогли 1 вересня 1992 року сісти за парти нової школи, її будували методом народного будівництва, в селі не було жодної байдужої людини до цієї важливої справи. Виконробом на будівництві школи був Левков О.Г., відповідальна і небайдужа людина.

Директором восьмирічної, потім середньої, а сьогодні Новоолександрівської загальноосвітньої І – ІІІ ступенів з 1982 року і по 2012 рік є Кондратенко Любов Іванівна.

Вчитель вищої кваліфікаційної категорії за фахом вчитель математики. У 1987 та 1997 році Любов Іванівна була нагороджена грамотою Міністерства освіти і науки України.

Народилася 10 березня 1960 року в смт. Єланець.

1977 року закінчила Єланецьку середню школу та вступила на фізико-математичний факультет до Миколаївського педагогічного інституту.

Після закінчення, у 1981 році була призначена на посаду вчителя математики Новоолександрівської восьмирічної школи.

У 1982 році призначена директором цієї школи. «Учитись важко, а учить ще важче, але не мусиш зупинятись ти», ось уже 30 років не зупиняючись, Любов Іванівна вчить дітей, вчить своїх колег - вчителів, бо вона відповідальна, любить свою роботу, з усіх сил намагається втілювати мрії учнів і вчителів у реальність. У будь-якій життєвій ситуації завжди йде на зустріч людям, які цінують її увагу, розсудливість у всьому.

3 жовтня 2008 року брала участь в урочистостях з нагоди дня працівників освіти в національному палаці мистецтв «Україна» м. Київ та відзначена премією «Кращий освітянин року.»

Кондратенко Л.І. - людина енергійна, ентузіаст своєї справи. Завдяки умілому керівництву у школі багато років працює творчий колектив (без суттєвих кадрових змін). Школа має один із найбільших в районі спортивний зал, кабінет інформатики, оснащений найсучаснішою комп’ютерною технікою. У Новоолександрівській школі єдина в районі теплиця. В стінах рідної школи «виросли» вчителі – професіонали: Момот Р.С.Левова частка шкільних досягнень та досягнень учнів належить саме Кондратенко Любові Іванівні, беззмінному керівнику школи ось уже 30 років. У 1987 та 1997 році Любов Іванівна була нагороджена грамотою Міністерства освіти і науки України.

Роки становлення молодої незалежної України наклали свій відбиток на всі сфери життя і діяльності. Незважаючи на соціально-економічну кризу, освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.

Школярі змінили піонерські галстуки на вишивані сорочки, одним із головних пріоритетів освіти району стає національне виховання, яке спрямовується на залучення школярів до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної культури.
Головними складовими національного виховання є громадянське та патріотичне виховання. На виконання цієї ідеї був спрямований Всеукраїнський семінар з проблем українського родинознавства, народних звичаїв та обрядів, який проведено в 1991 році в Маложенівській ЗОШ (директор школи Євстратенко З.П., заслужений працівник освіти України).Саме семінар надихнув на творчу пошукову роботу і школа взяла напрямок на створення моделі школи «Школа - родина».З 1993 по 1999рік школа приймає участь у Всеукраїнському експерименті «Проблеми українського родинознавства. Народні звичаї та обряди, як основа народної педагогіки». Більше 20 років у школі діє музей – кімната «Животоки». У 1996 році школа нагороджена грамотою Фонду ім .Я.Мудрого за неоціненний вклад у вивчення звичаїв та обрядів українського народу, формування у школярів почуття причетності до державотворення України.

2000 роки…Нове тисячоліття…Освіта України набирає темпів. Пріоритети спрямовуються на підвищення якості освітніх послуг, оновлення змісту та форм організації навчально-виховного процесу; запровадження інновацій та інформаційних технологій; створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів; різноманітність типів навчальних закладів, їх варіативність. Управлінням освіти і науки облдержадміністрації прийнято рішення про створення в районах області закладів нового типу. Так, у 2003 році відкрито Єланецьку гуманітарну гімназію, керівниками якої свого часу працювали: з 2003по 2005 роки – Мельник В.В., з 2005 по 2008 роки – Кравчук В.Я..

З 2008 року і по теперішній час колектив Єланецької гуманітарної гімназії очолює Лагачева Людмила Анатоліївна.

У 1980 році закінчила педагогічне училище, в 1985 - Миколаївський педагогічний інститут ім.. В.Г.Белінського. Педагогічний стаж — 32 роки. Працювала вчителем початкових класів, вчителем історії та правознавства.

Вчитель вищої категорії, «Вчитель – методист», переможець обласного конкурсу «Вчитель року - 2005», «Відмінник освіти України».

На посаді директора Єланецької гуманітарної гімназії працює з вересня 2008 року.

На думку Людмили Анатоліївни, колектив її гімназії — це творча співдружність колег-однодумців, кожний із яких робить свій індивідуальний внесок у колективну творчість. Вона вважає, що головне завдання директора гімназії — формування високопрофесійного педагогічного колективу, який би не тільки забезпечив високий рівень навчальних досягнень, а й розвивав креативність учнів.

Її педагогічне кредо: «Від творчого вчителя — до творчого учня».

Щодо результатів роботи, то в Єланецькій гуманітарній гімназії створено досвід глибокої систематичної роботи з обдарованими дітьми, використання інформаційно - комунікаційних

технологій, організації індивідуальної, науково – дослідницької діяльності. Сьогодні колектив гімназії плідно працює над впровадженням моделі школи успіху, одним із основних завдань якої є успішна соціалізація учнів сучасного навчального закладу.

Станом на 1 січня 2012 року в районі функціонує 11 шкіл І-ІІІ ст., 4- І-ІІ ст., 18- дитсадків.У загальноосвітніх навчальних закладах навчається 1513 учні, працює 249 вчителів.

Серед них мають нагороди та звання:

Нагрудний знак «Василь Сухомлинський»- 2 вчителів(Чугута Р.Ф., Фоміна Г.Я.)

Медаль А.С. Макаренка – 2 (Шарпар В.С., Хроленко Г.В.)

Почесне звання « Відмінник освіти України» - 14

Заслужений працівник народної освіти України – 1 ( Мартишко К.І)

Заслужений учитель України – 1 (Докукіна Р.?)

Заслужений працівник освіти України – 1 (Євстратенко З.П.)

Старший учитель - 60

Учитель - методист – 21

Вищу кваліфікаційну категорію -120

Важливе місце серед комплексу заходів є професійне самовдосконалення та зростання вчителів, навчально-методичні здобутки, які сьогодні стали надбанням не лише району, а й області. З 1995 року, на виконання Указу Президента України від 29 червня 1995 року №489 «Про всеукраїнський конкурс «Учитель року»», вчителі району брали участь в районних, обласних та Всеукраїнських турах професійного конкурсу. Мельник В.В., вчитель Єланецької ЗОШ І – ІІІ ступенів, учасник районного етапу, посіла І місце в обласному етапі конкурсу «Учитель року – 1997» в номінації «Англійська мова».

В останні роки стали переможцями ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнського конкурсу "Учитель року" у різних номінаціях такі вчителі: 2003рік – Браїло В.В., вчитель Єланецької ЗОШ І – ІІІ ступенів, переможець районного та учасник обласного турів Конкурсу в номінації «Англійська мова»; 2004 рік - Кривова Г.В., вчитель Куйбишевської ЗОШ І – ІІІ ступенів, переможець районного та учасник обласного турів Конкурсу в номінації «Зарубіжна література»; 2005 рік –Пагор С.М., переможець районного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2005»; Волченко Н.В., вчитель Калинівської ЗОШ І – ІІІ ступенів, учасник районного та обласного турів Конкурсу в номінації «Музичне мистецтво» ( ІV місце в обласному турі) ; 2006 рік - Вагіна О.О., вчитель Єланецької гуманітарної гімназії, переможець районного та лауреат обласного турів Конкурсу в номінації «Інформатика» ( ІІ місце в обласному турі); 2007 - Лужанський В.Д., вчитель Маложенівської ЗОШ І – ІІІ ступенів, переможець районного та учасник обласного турів Конкурсу в номінації «Трудове навчання»; 2008 рік - Ступка С.Г., вчитель Єланецької ЗОШ І – ІІІ ступенів, переможець районного та учасник обласного турів Конкурсу в номінації «Біологія» ( ІІ місце в обласному турі); 2009 рік – Свіденко І.І., вчитель Єланецької гуманітарної гімназії, переможець районного та учасник обласного турів Конкурсу в номінації «Англійська мова» ( ІV місце в обласному турі); 2010 рік – Ведяєва Н.О., вчитель Возсіятської ЗОШ І – ІІІ ступенів, переможець районного та учасник обласного турів Конкурсу в номінації «Хімія»; 2011 рік – Булах Л.Л., вчитель Калинівської ЗОШ І – ІІІ ступенів, переможець районного та учасник обласного турів Конкурсу в номінації «Початкові класи»;

2012 рік – Мельник В.В., вчитель Єланецької гуманітарної гімназії, переможець районного та учасник обласного турів Конкурсу в номінації «Англійська мова».

Стратегічним напрямом діяльності відділу освіти Єланецької районної державної адміністрації з 2002 року є створення освітнього середовища Єланецького району на шляху до «Школи майбутнього», яка направлена на реалізацію моделей шкіл із метою перетворення школи на систему, що постійно розвивається, орієнтованої на особистість учня. Всі школи визначилися з напрямками, з власними моделями. Та найкращі результати досягли педагогічні колективи Єланецької ЗОШ І-ІІІ ст., ( модель «Громадсько активна школа, як осередок сільської громади»), Нововасилівської ЗОШ І – ІІІ ступенів(школа туристсько – краєзнавчої роботи) та Калинівської ЗОШ І-ІІІ ст. ( ..

У 2005 році директором Єланецької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів призначена Боднарук Інна Володимирівна, керівник цілеспрямований, ініціативний, наполегливий.

Категорія вища, має звання «старший вчитель»(2003 р.), у 2007 році нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. Відмінник освіти України (2010р.).

Під її керівництвом наполегливо працює педагогічний колектив творчих, вимогливих, відданих справі професіоналів. Серед них заслужений вчитель України Мартишко К.І., делегат ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти (2001) Фоміна Г.Я., Мартинюк Н.В., нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України, номінанти обласної премії «Освітянин року». Школа нагороджена бронзовою медаллю Міжнародної виставки «Сучасні навчальні заклади 2010» у номінації «Інноватика в принципах і механізмах функціонування середнього освітнього закладу випереджаючої освіти для сталого розвитку», грамотами облдержадміністрації та обласного відділу освіти.

Школа – учасник Всеукраїнського експерименту Академії педагогічних наук України з художньо-естетичної освіти «Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів»

Учні школи займають призові місця на районних, обласних, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах.

У 2000 році з нагоди 20-річчя відкриття нового приміщення та з метою залучення учнівської молоді до вивчення і збереження історичної спадщини рідного краю та навчального закладу був відкритий «Музей історії Єланецької ЗОШ І – ІІІ ступенів» (керівник Чепурна Ольга Василівна).

У 2005 році за значні успіхи у підвищенні ефективності навчального процесу, пропаганді пам’яток історії та культури музею школи було присвоєно звання «Зразковий музей» (наказ №353 від 13.06.2005р. за підписом Міністра освіти та науки України С.М. Ніколаєнка).У шкільному музеї – історія школи в іменах, фактах, фотоматеріалах. Він постійно поповнюється новими експонатами, проводяться цікаві масові заходи.

Продовжуючи працювати, педагогічний колектив успішно працює над впровадженням моделі громадсько активної школи, як середовища для соціалізації молоді, цьому сприяють партнерські стосунки між школою та громадою. Впроваджуючи заплановане, втілюються нові цікаві ідеї, нові проекти: «Спілкуємось та діємо», «Візитна карта району», «Моя сім'я – мій успіх», «Я- громадянин України». «Шукаю героя – шукаю себе», нові акції.

Учні школи залучаються до участі в різноманітних конкурсах, в т.ч. і міжнародних. Учні школи продовжують готувати роботи про відомих земляків, брати активну участь в конкурсах і акціях, волонтерському русі і т.д., адже партнерство з громадою передбачає взаємодію не тільки від громади - школі, але й від школи - громаді. Сьогодні рада школи ставить завдання розширення послуг, що буде надавати школа громаді, встановлення більш тісних зв'язків з церковною громадою, активізації роботи громадської приймальні, що сприятиме ефективній соціалізації молоді.

Від Вишнівської початкової до Калинівської ЗОШ І–ІІІ ст.

Калинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – це освітній центр, який регулює процеси трансформування змісту освітньої діяльності, здійснює реалізацію освітньої політики на регіональному рівні. Вона має своє коріння.

Історія школи тісно пов’язана з історією села. Село Калинівка було засноване в 1922р. Але з 1922 року свого заснування дістало назву с. Малий Єланець—це вихідці з сіл Черкаської області. Назва Мало-Єланець збереглася до 1960 року З 1961 року і по цей час село Калинівка.

В 1924р. вже була відкрита початкова школа для дітей, першим її організатором був Ювченко Федос Максимович, для дорослих діяв лікбез.

Школа на той час мала дві кімнати і два вчителя—це Мовчан П. С. і Юрченко Ф. С. В школі навчалися в дві зміни 100 учнів, по чотири класи в кожній зміні.

За проханням батьків з початкову школу реорганізували в семирічну, її організатором залишився Ювченко Ф. М.

В 1969 році школу знову було реорганізовано в восьмирічну. 4 листопада 1975 року в селі Калинівка справжнє свято. Директор радгоспу ім. газети „Правда” Садовський Валентин Іванович вручає ключі від нової школи директору школи Жаку Івану Івановичу.

З 1 вересня 1976 року Вишнівська восьмирічна школа набуває статусу Калинівської середньої загальноосвітньої школи.

За останні роки заклад став не тільки окрасою і гордістю села, а й духовним осередком.

У 2010 році виповнилося 35 років із часу заснування Калинівської ЗОШ І–ІІІ ступенів. За час свого існування зі школи випущено 462 учні, у школу поступило 806 першокласників, елітний фонд школи складає 18 медалістів.

Сьогодні школа, зберігаючи надбання та традиції, продовжує розвиватися, перетворюючись в сучасний заклад освіти. Школа – активний учасник Всеукраїнського експерименту з впровадження предметів «Художня культура» та «Мистецтво», неодноразовий учасник Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти» та Національної виставки «Інноватика в сучасній освіті». За підсумками останньої школу визнано однією з кращих сільських шкіл України.

Cьогодні відділ освіти Єланецької райдержадміністрації очолює Головань С.В., яка з 1989 року працювала на посаді вчителя початкових класів. З 2001 по 2009 рік обіймала посаду методиста відділу освіти, з 2009 по 2011 рік працювала головним спеціалістом.

Та яку б посаду не займала Світлана Валеріївна, скрізь вирізнялась високим професіоналізмом, наполегливістю та енергійністю.Її вимогливість та креативність допомагають позитивно вирішувати освітянські проблеми. Яким би не був той чи інший період життя, Світлана Валеріївна вважає його доленосним.

Її інтелект завжди поєднуються із здатністю глибоко і всебічно аналізувати великий обсяг інформації, робити прогнози, передбачати події, виділяти головне і на цій основі будувати стратегічні й тактичні плани розвитку освіти