.jpg)
.jpg)
Зустріч гімназистів з воїнами АТО
Події останніх місяців в котрий раз довели, що український народ неможливо подолати. Вони тільки об’єднали нас, збудили в кожного з нас почуття щирого й глибокого патріотизму, відчуття причетності до загальнодержавних справ та дали змогу проявити себе безкорисливими, щедрими, готовими на все заради незалежності та кращого майбутнього нашої Батьківщини.
Учні гімназії щиро приєдналися до акцій «Лист пораненому», «Зігрій своїм теплом», «Оберіг для воїна». Це маленька краплинка доброти і розуміння, але краплинка до краплинки – і це вже річка, що рве греблю байдужості. Країна, як це не сумно звучить, потроху звикає до втрат. Список полеглих, через які краялися серця, стають сухою статистикою в повідомленнях інформаційних агентств. От наче й перемир’я, а українська армія зазнає втрат. І знову з тривогою дивляться на телефон, почервонілими від сліз очима, рідні солдат, які перебувають на війні.
Війна… Як прикро, що інколи сумні сторінки історії повторюються, і блакитне мирне небо України накрила чорна хмара військового протистояння, і знову чути вибухи, крики поранених, плач жінок і дітей у Луганську, Донецьку…
…Тихий осінній ранок. А в навчальному кабінеті напружена тиша. Учні старших класів уважно слухають захисників нашої Батьківщини – воїнів АТО. А самі захисники України молоді, але вже обпалені війною. Це наші земляки з Возсіятського однокласники Шиндряєв Сергій Сергійович та Бернацький Олександр Володимирович. Ще півроку назад ніхто з них не міг і подумати, що життя розділиться на «до війни» і «війну», війну за Незалежність. Гімназистам цікаво все: і як навчалися, і улюблений предмет, і яку мирну професію обрали. Олександр закінчив Київський університет культури, а Сергій вивчився на комп’ютерщика. Вже можна і про свою сім’ю мріяти, але вони йдуть воїнами-добровольцями АТО. І Олександр і Сергій побувати під обстрілом сумнозвісних «Градів» і зазнали гіркоти втрати бойових побратимів. Важко говорити про війну і смерть, легко про війську дружбу і про друзів-побратимів.
Щирим і хвилюючим було спілкування гімназистів з воїнами-земляками. Вони з задоволенням посиділи за учнівською партою, згадуючи своїх учителів. А на згадку – квіти, листи, оберіги від куль. А ще Сергій та Олександр були прийняті в почесні гімназисти. Вони з задоволенням сфотографувалися з жовто-блакитними галстуками на грудях. На щирі побажання учнів і вчителів «Захистіть нашу Україну», «Вертайтесь живими і з Перемогою», «Щоб куля не пробила Ваш бронежилет» відповіли побажаннями миру і спокою.
Зустріч закінчилася словами: «Слава Україні!» «Героям слава!».
.png)
